Фізіогноміка для психологів у живих кейсах. На відкритій сесії я за кілька хвилин побачив у підприємця те, чого не бачив навіть він сам і тому не користувався цим. Нижче – ще три кейси психотерапевтів, випускників курсу «Практична фізіогноміка».
Андрій, власник бізнесу, прийшов до мене на відкритий фізіогномічний розбір з двома запитаннями.
Перше: чому я постійно уникаю конфліктів?
Друге: чому я безрозбірливо довіряю людям?
Пояснює: всі люди для нього хороші. Навіть коли всередині щось турбує, говорить собі «та не можуть усі тобі подобатися».
Обидва питання дуже важливі, бо впливають і на побудову здорових відносин, і на розвиток бізнесу Андрія.
Щодо першого питання – картина маслом, абсолютно все зрозуміло, пояснюю, звідки воно росте і що з цим робити.
А от щодо другого у мене взагалі не сходиться те, що він говорить і те, що я бачу на його обличчі.
Дивлюся на нього і кажу:
– Я бачу у вас другий потужний функціонал – це діагностувати. Зрозуміти, що і як відбувається насправді, куди дме вітер, в яку сторону течія, хто з чим прийшов. Тож коли ви кажете, що довіряєте людям, тут одне з трьох: або фізіогноміка у вашому випадку не працює, що буває вкрай рідко, або я вас не так зрозумів, або щось не те.
Я розказую Андрію про його ніс, очі, губи, носогубний жолобок, щелепу, спазмовану ліву брову. І про те, що вони означають. Як він насправді має зчитувати все навколо. І чому у мене виникає такий дисонанс між тим, яким він бачить себе і яким бачу його я.
Я наголошую, що його діагностичні навички я б використовував у наймі, перемовинах, продажах. І це найважливіший функціонал для людини, яка розвиває бізнес, – діагностувати, що і як є насправді.
І ще одне. В психотерапії найефективніші ті терапевти, які вміють зчитувати людину і підлаштовуватися під неї, відчувати справжню суть запиту.
Кажу чесно, якби у мене був його носогубний жолобок та тонкий ніс, я би занурювався ще глибше і точніше витягував інформацію.
І от я завершую розбір і запитую:
– Наскільки я був точним?
Бо ж ви пам'ятаєте запитання Андрія, і розумієте, наскільки моя відповідь пішла в розріз.
– Повністю, – відповідає Андрій. – Тепер розумію, що питання довіри – це більше психологічна історія. Хотілося б довіряти, але внутрішня чуйка стримує. Я продовжую собі повторювати «не всі люди можуть бути такими, щоб тобі подобатися». І логікою я подавляю власні відчуття. Переконую себе, що те, що відчуваю, – нелогічно, а треба логічно. Тому свою інтуїцію й не розвиваю – забиваю її інтелектуалізацією й аналітикою. Всередині щось стримує, але я такий «та ні, тут такі логічні, статистичні фактори говорять про інше, он в резюме так написано». І починаю притягувати за вуха фактаж, щоб іти в цю історію.
– Правильно розумію, ви відчуваєте? – запитую Андрія.
– Так.
– Але раціоналізуєте?
– Так, ідеально сформулювали.
– Тоді чи готові ви довіритися своїм відчуттям і покладатись на них?
– Страшнувато, але готовий.
– Тоді починайте. Бо це ваш вроджений талант.
Ось воно.
Людина прийшла з питанням «Чому я безрозбірливо довіряю людям». А насправді проблема не в людях. Проблема в тому, що він не довіряє собі.
А тепер уявіть, що цей самий запит приходить не до мене, а до психолога без фізіогноміки в арсеналі.
Клієнт формулює приблизно так: «Слухайте, я безрозсудно довіряю людям. Чому так відбувається і що мені з цим робити? Я собі кажу, що всі люди хороші. І навіть коли всередині щось мене турбує, я переконую себе, що не всі можуть тобі подобатися. Але це впливає на побудову здорових стосунків і на розвиток мого бізнесу».
Хороший психолог не помиляється в самому процесі. Він піде класичним шляхом: спитає, звідки взагалі ця настанова – «всі люди хороші». Підніме історію родини – хто в дитинстві вчив довіряти чи не довіряти, чи можна було взагалі сумніватися в людях уголос. Попрацює з переконаннями, які за цим стоять: страх конфлікту, страх здатися упередженим, потреба всім подобатися. Навчить розрізняти довіру і сліпу довіру, попрацює з межами, з правом на власну оцінку людини без почуття провини.
Це нормальна, професійна робота. Вона може тривати кілька місяців. І вона майже напевне трохи полегшить клієнту життя.
Але вона відповідає не на те питання.
Бо клієнт запитав «Чому я безрозсудно довіряю людям?», а насправді питання мало звучати «Чи можу я довіряти своїм відчуттям?». Це не про довіру до інших. Це про людину з потужним природним інструментом – здатністю зчитувати людей, – яка сама ж цей інструмент і глушить.
Психолог без фізіогноміки цього не побачить одразу не тому, що поганий фахівець. А тому що клієнт сам не знає, яке питання насправді стоїть за його словами.
Коли людина не розуміє власну природу, вона задає собі неправильне питання – і отримує правильну, ретельно опрацьовану відповідь на нього. Тільки не ту, яка була потрібна.
Таке трапляється на розборах регулярно. Людина щиро розповідає про себе одне – а обличчя показує геть інше.
І поки цей розрив не назвати вголос, працювати з людиною доводиться не з тим, хто вона є, а з тим, ким вона себе вважає.
Що таке фізіогноміка в психотерапії
Фізіогноміка – це об'єктивний метод візуальної психодіагностики, який ґрунтується на психофізіології. Так само, як психосоматика пояснює, як наша психіка впливає на тіло, – психофізіологія пояснює, як фізіологічна конструкція зумовлює підсвідому модель поведінки.
Простими словами, обличчя показує наш характер: сильні та слабкі сторони, таланти, мотивацію, природну модель поведінки, реакції у стресових умовах.
Для психолога чи ��сихотерапевта фізіогноміка не замінює терапію. Вона дає ще одну точку опори – інколи вже за перші хвилини зустрічі, а не після кількох місяців спостережень і гіпотез.
Ось для чого потрібне обличчя. Щоб не вестися на те, що людина каже про себе, і задавати правильні запитання одразу.
Три історії з практики: як фізіогноміка змінює терапію
Ми взагалі рідко знаємо себе такими, які є насправді. У кожного є образ себе і образ партнера – і цей образ дуже часто ілюзія.
Хтось тримає себе у тілі доктора Джекіла, маючи силу Халка. Хтось накачав собі сталеві біцепси і тягає штанги, замість того, щоб вигравати шахматні партії. А хтось просто забув, ким був, до того як життя і контекст переписали його під себе.
І коли фахівець – психолог, терапевт, коуч – володіє цим інструментом, він працює не з тим образом, який людина йому показує. Він працює з тим, хто насправді перед ним сидить. Швидше. Точніше. Без місяців ходіння по колу навколо симптому.
Ось як це виглядає в реальній практиці наших випускників
Бачу по обличчю, що клієнтка вольова і здатна до рішучих дій. А вона говорить про свої дії применшено, що для неї зовсім не характерно.
Починаю запитувати в цьому напрямку, і ми виявляємо дуже великий тригер, який вона несвідомо ховала.
Це дало можливість глибоко зануритися в терапевтичну роботу.
Але якби я не володів фізіогномічною навичкою і не співставив її слова з рисами характеру, ми би не побудували так швидко довіру і ще довго ходили навколо проблеми.
А так, майже одразу знайшли порозуміння і швидко закрили гештальт. Вже понад 2 роки продовжуємо працювати в терапії для підтримки.
Прийшов хлопець на консультацію і попросив описати його фізіогномічні дані. Дивлюся, а у нього потужна щелепа, тобто це людина дії.
А він каже «Та ні, це не про мене, я сором'язливий».
Розібралися, що є в його житті, як він себе пригнічує.
А через декілька місяців дивлюся, як він організовує майстеркласи.
Тому обличчя людини для мене – це карта, як вона живе. А фізіогноміка – спосіб підтримати клієнта, дати йому прийняття і показати, що кожен особливий.
Приходить до мене клієнтка – мама в декреті, психоемоційно виснажена, без підтримки, за кордоном. Каже прямо: я просто виконую функцію, і все. Дитину на руки взяти не хоче.
А дитина на 100% залежить від матері. Тижнями досліджувати історію й потім виходити на ресурс – не варіант. Тут треба, як лікар-кардіолог: укол адреналіна в серце. Ресурс – просто сьогодні.
Дивлюся на неї – а очі великі, розумієте, ну прямо взагалі. Кажу: купіть сьогодні альбом, олівці. Вона: «Ой, мені далеко їхати, там і магазину немає». Кажу: беріть, що є вдома. Ручка, листок є? Малюйте прямо так.
І вона малювала – просто ручкою в зошиті.
А тоді мені: «Я в дитинстві так любила малювати!» Я така – yes, yes, yes, попала!
Наступного разу показує малюнок, а там – тату. І зізнається, що завжди мріяла бути тату-майстром. Ось воно! Енергія мрії збалансувала гормони стресу.
Не через 10 сеансів. Перший же сеанс.
І тепер, коли вона буде малювати, в неї буде підніматися її природня творча складова, вона буде розслаблятися, отримувати задоволення, в неї підніметься настрій і вона зможе дитину взяти на руки.
Три історії. Три різні контексти. Але суть та сама
Людина рідко бачить себе точно. Хтось применшує свою силу, хтось не помічає власного виснаження, хтось раціоналізує те, що варто було б просто відчувати.
Фізіогноміка не замінює психологію. Вона дає точку опори раніше, ніж людина встигне себе описати словами – а слова, як виявляється, брешуть значно частіше, ніж обличчя.
Що змінюється в практиці, коли фізіогноміка стає частиною інструментарію психолога
Швидший вхід у контакт. По суті, ви робите попередню діагностику людини. Часто це допомагає одразу зрозуміти, з чим варто працювати і де у людини є викривлене сприйняття себе.
Точніший підбір методу. В арсеналі психотерапевта є велика кількість інструментарію. Використати все і одразу неможливо. Коли ж ми бачимо типаж людини, нам значно легше обрати саме той підхід, який краще спрацює в конкретному випадку.
Зрозумілі причини конфліктів. В цілому конфлікт – це норма взаємодії між особистостями. Але інколи ми можемо одразу побачити, що люди дуже відрізняються один від одного щодо світосприйняття, пріоритетів, характеру, темпераменту. І тоді ти розумієш, що всі тут нормальні і адекватні, але говорять різними мовами. В такому випадку стає значно легше знайти спільний знаменник і налагодити комунікацію між ними.
Чітке бачення власних сильних сторін. Це допомагає обрати свій стиль роботи, свого клієнта, ті питання, з якими вдається отримати найкращий результат. Така робота відчувається як більш ергономічна та природня. Експерт отримує від своєї роботи більше задоволення та менше стресу.
Підтверджена інтуїція. Тепер не потрібно мучитися зі своїми здогадками, бо є конкретні свідчення, на які можна спертися. Це дає можливість викинути з голови непотрібні сумніви та сконцентруватися на самій роботі.
Бачите приховане раніше. Робота з душею (психікою) людини вимагає акуратності та делікатності. Непотрібно одразу бити людину по голові вашими спостереженнями та діагнозами. Але розуміння природи людини в цілому дозволяє створити найбільш комфортні для неї умови, щоб допомогти їй стабілізуватися та отримати додатковий ресурс. Після чого буде легше допомогти їй розкрити свій потенціал на максимум.
Структурований інструмент замість чуття. Метод спирається на психофізіологію і доволі чітко пояснює ті або інші особливості характеру та поведінки. Ваша консультація схожа на послідовний та системний аналіз, а не на передбачування з «магічного» хрустального шару.
Нова стаття доходу. Часто людям важливо розуміти, з ким вони мають справу. Особливо, коли мова йде про перемовини та залучення нових співробітників. Наш досвід показує, що інколи це виливається в сотні тисяч доларів прибутку або збитку. Тому ваша навичка стає надзвичайно цінною і затребуваною. Консультації моїх випускників коштують від 30 євро на старті до 100 євро з досвідом.
